1. Словник української мови у 20 томах

ушпигнути

УШПИГНУ́ТИ (ВШПИГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., кого, що, чим і без дод., розм.

1. Уколоти чим-небудь тонким, гострим, ужалити і т. ін.

Еней од Турна утікає! І Турн вдогонку поскакав. Той не втече, сей не догонить, От тілько-тілько не вшпигне (І. Котляревський);

Пан з великою бородою зірвався з місця, немов його вшпигнула гадюка (І. Франко).

2. перен. Дошкулити комусь, образивши зауваженням, натяком.

– Мосьє Дулькевич забув, що він розповідає про мосьє Марчинського, – ушпигнув поляка француз (П. Загребельний);

– Ви хотіли мене вшпигнути, а між тим це реальний факт (І. Кочерга).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ушпигнути — ушпигну́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. ушпигнути — (вшпигнути), -ну, -неш, док., перех., чим і без додатка, розм. 1》 Уколоти чим-небудь тонким, гострим, ужалити і т. ін. 2》 перен. Дошкулити комусь, образивши зауваженням, натяком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ушпигнути — ДОШКУ́ЛИТИ кому, рідше кого (словами або діями вивести з рівноваги, образити, зіпсувати настрій), ДОСАДИ́ТИ кому, ЗАВДА́ТИ ПРИ́КРОСТІ (ПРИ́КРІСТЬ) кому, ДІЙНЯ́ТИ (ДОЙНЯ́ТИ) кого, розм., ДОЗОЛИ́ТИ кому, розм., ДОСОЛИ́ТИ кому, розм., НАЗОЛИ́ТИ кому, розм. Словник синонімів української мови
  4. ушпигнути — УШПИГНУ́ТИ (ВШПИГНУ́ТИ), ну́, не́ш, док., перех., чим і без додатка, розм. 1. Уколоти чим-небудь тонким, гострим, ужалити і т. ін. Еней од Турна утікає! І Турн вдогонку поскакав. Той не втече, сей не догонить, От тілько-тілько не вшпигне (Котл. Словник української мови в 11 томах
  5. ушпигнути — Ушпигнути, -ну, -неш гл. Кольнуть. От тілько, тілько не вшпигне. Котл. Ен. VI. 39. Словник української мови Грінченка