ушу
УШУ́, У-ШУ́, невідм.
Традиційна китайська релігійно-філософська та етична система удосконалення особистості, що включає набір фізичних вправ;
// Комплекс традиційних китайських військових мистецтв.;
// Вид спорту, що базується на цій системі.
Найбільшу популярність [у В'єтнамі] здобув бойовий вид спорту – ушу (з газ.);
У Києві розпочав роботу міжнародний інститут ушу, цигун та нетрадиційної медицини (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ушу — ушу́ іменник середнього роду вид боротьби Орфографічний словник української мови
- ушу — невідм., с. Традиційне китайське військове мистецтво, яке в своїй основі має філософські, етичні та психофізичні аспекти; ушу являє собою набір специфічних фізичних вправ, що включають прийоми бою з різними видами зброї і без неї. Літературне слововживання
- ушу — у-шу, невідм., с. Традиційна китайська оздоровча та спортивна гімнастика. Великий тлумачний словник сучасної мови