ущербність

УЩЕ́РБНІСТЬ, ності, ж.

Властивість за знач. уще́рбний 2.

Передусім вони [люди] провели в свідомості рокований кордон своєї гріховності, мізерності, ущербності, слабосилості (О. Бердник);

Якщо володіння річчю стає самоціллю, способом випнутися.., то тут стає очевидною ущербність такого ставлення до речей (з наук.-попул. літ.);

Все це сприяло .. викривленню психологічного сприйняття суддею своєї ролі у здійсненні правосуддя, розумінню ущербності свого соціального стану серед представників інших галузей державної влади (з публіц. літ.).