ущипливий

УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), а, е.

1. Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін.

Явдоха Купер'яниха .. в сварці не так груба, як ущиплива (говорить здебільшого в іронічно-ввічливому тоні), і через те її всі бояться (Леся Українка);

// Який характеризується гостротою, дошкульністю.

Вірші його вийшли насмішкуваті й ущипливі, але зовсім недоладні (І. Нечуй-Левицький);

Досі ущиплива та докірлива розмова стихла (Панас Мирний);

“Черв'як ти”, – думаю я .. І ще багато різних ущипливих слів прикладаю до цього задаваки (І. Микитенко);

На деякий час запала мовчанка, яка обіцяла ще більшу сварку. Тимко сидів згорбившись, підшукував ущипливі слова (Григорій Тютюнник).

2. перен. Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз і т. ін.).

Надворі січень. Ущипливий мороз ліз під пальто, натирав веселковим кольором ніс і щоки (Я. Качура);

Вечірній ущипливий мороз дошкульно нагадував про себе (І. Кириленко);

З півночі подихав пронизливий вітрець. А проте Лагунський не звертав на нього уваги. Він просто його не помічав. Чи ж має яке значення цей вітрець, бодай і ущипливий, коли на душі стало так легко? (Г. Коцюба).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ущипливий — ущи́пливий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. ущипливий — (язик) колючий, сповнений їді, (- слова — ще) вразливий, уїдливий, їдкий, терпкий, ядучий, ядушливий, ДОШКУЛЬНИЙ, (сміх) мефістофельський, САРДОНІЧНИЙ, (вітер) пронизливий, шпаркий, ім. УЩИПЛИВІСТЬ, їдь Словник синонімів Караванського
  3. ущипливий — див. дотепний; уїдливий; хвисьский Словник синонімів Вусика
  4. ущипливий — (вщипливий), -а, -е. 1》 Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. || Який характеризується гостротою, дошкульністю. 2》 перен. Дуже відчутний, сильний, пронизливий (про холод, вітер, мороз і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ущипливий — В'Ї́ДЛИВИЙ (УЇ́ДЛИВИЙ) (який любить вразити словом, дошкулити докором, насмішкою; який виражає образу), УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), КОЛЮ́ЧИЙ, ДОШКУ́ЛЬНИЙ, З'Ї́ДЛИВИЙ діал. Словник синонімів української мови
  6. ущипливий — Ущи́пливий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. ущипливий — УЩИ́ПЛИВИЙ (ВЩИ́ПЛИВИЙ), а, е. 1. Який любить говорити гостро, дошкульно, так, щоб уразити, примусити відчувати докір, насмішку і т. ін. Явдоха Купер’яниха.. Словник української мови в 11 томах
  8. ущипливий — Ущипливий, -а, -е Ѣдкій, колкій. Лаялись словами ущипливими. Гірка його розмова, ущипливі слова. МВ. (О. 1861. І. 78) Словник української мови Грінченка