1. Словник української мови у 20 томах

уїк-енд

УЇК-Е́НД, УЇКЕ́НД (ВІКЕ́НД), у, ч.

Час відпочинку й розваг від суботи до понеділка; вихідні дні.

Стояв уїк-енд, тобто хепі-енд трудового тижня (А. Крижанівський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уїк-енд — (від англ. week-end — кінець неділі) 1) час відпочинку з суботи до понеділка 2) розваги в цей час Словник іншомовних соціокультурних термінів
  2. уїк-енд — -у, ч. Час відпочинку з суботи до понеділка; розваги в цей час. Великий тлумачний словник сучасної мови