уїтлендери
УЇТЛЕ́НДЕРИ, ів, мн. (одн. уїтле́ндер, а, ч.).
Європейські, здебільшого британські поселенці (70–90 рр. XIX ст.) у бурських республіках Трансвааль та Оранжева вільна держава, які не мали громадянських прав.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уїтлендери — -ів, мн. В кінці 19 ст. – англійські переселенці в південноафриканські республіки Трансвааль і Оранжеву. Великий тлумачний словник сучасної мови
- уїтлендери — уїтле́ндери (від голл. uitlander – іноземець) в кінці 19 ст. англійські переселенці в південноафриканські республіки Трансвааль і Оранжеву. На відміну від постійних жителів – бурів – У. не мали громадянських прав. Словник іншомовних слів Мельничука