уґрунтовувати
УҐРУНТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., УҐРУНТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, що, док., розм.
Зміцнювати, укріплювати.
А вони занедбали науки, високе ангельське слово, один марно топтався довкола стовпа з двоголовим орлом, другий уґрунтовував стовпа (Ю. Мушкетик);
// Заснувати, організувати.
Поза тим симпатії, які маю до Вас, не є такого характеру, щоб на них можна було уґрунтувати згаданий союз (Л. Горак).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- уґрунтовувати — уґрунто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- уґрунтовувати — Уґрунто́вувати, -то́вую, -вуєш; уґрунтува́ти, -ту́ю, -ту́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)