1. Словник української мови у 20 томах

фавус

ФА́ВУС, у, ч.

Те саме, що па́рша.

На фавус може захворіти і людина (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фавус — -у, ч., мед., вет., бот. Заразне захворювання шкіри людини, тварин і рослин, спричинюване різними видами грибів та бактерій; парша. Вісцеральний фавус — фавус, що характеризується ураженням внутрішніх органів. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. фавус — фа́вус (від лат. favus – бджолиний стільник) 1. Заразне захворювання шкіри людини, спричинюване паразитичними грибами. 2. Заразна грибкове захворювання тварин (собак, котів, кролів, сільськогосподарських птахів та ін.). Словник іншомовних слів Мельничука