1. Словник української мови у 20 томах

фаланстер

ФАЛАНСТЕ́Р, у, ч.

Палац для фаланги (у 3 знач.).

Члени фаланги повинні жити в спільному будинку. Такий будинок, де живе фаланга, Фур'є називав фаланстером (з навч. літ.);

В думках [Т. Шевченко] сперечався з ним [Ш. Фур'є] з приводу організації фаланстерів, – вважав це чимсь надто далеким від життя (О. Іваненко);

Тричі бігав Тимон до Чайки.. Бігав порадитися, плекаючи таємну надію, що Чайка, зневірений у цій міській каші різних змагань, поїде організовувати з ним оту казкову комуну фаланстер (Д. Бузько).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фаланстер — фалансте́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фаланстер — -у, ч. Палац для фаланги (у 3 знач.) в утопічних планах французького соціал-утопіста Ш. Фур'є (1772-1837). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фаланстер — фалансте́р (франц. phalanstère, від грец. φάλανξ – військовий табір) палац для фаланги (2) в утопічних планах французького соціаліста-утопіста Ш. Фур’є. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фаланстер — ФАЛАНСТЕ́Р, у, ч. Палац для фаланги (у 3 знач.). Члени фаланги повинні жити в спільному будинку. Такий будинок, де живе фаланга, Фур’є називав фаланстером (Нова іст., 1956, 121); В думках [Т. Шевченко] сперечався з ним [Ш. Словник української мови в 11 томах