фальконет

ФАЛЬКОНЕ́Т, ФАЛКОНЕ́Т а, ч.

Старовинна дрібнокаліберна гармата.

В замку було вдосталь пороху, кілька гаківниць, фальконетів, ядра, мушкети, пістолі (Н. Рибак);

– А які фальконети! – Захоплено вигукнув Верига. – Один бувало як пальне, риба на воду спливає, а як шість разом – на милю очерет вилягає (П. Панч);

Ген-ген у полі бовваніє чата. А при дорозі, жерлом у замет, стоїть покинута гармата, чавунний львівський фальконет (Л. Костенко);

На чайку вантажили 4–6 невеличких гармат-фальконетів, ядра, порох (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фальконет — фальконе́т іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фальконет — -а, ч. Старовинна малокаліберна гармата, що стріляла свинцевими снарядами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фальконет — фальконе́т, фалконе́т (італ. falconetto) старовинна невелика чавунна гармата, що стріляла свинцевими снарядами. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фальконет — ФАЛЬКОНЕ́Т, а, ч. Старовинна дрібнокаліберна гармата. В замку було вдосталь пороху, кілька гаківниць, фальконетів, ядра, мушкети, пістолі (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 27); На чайку вантажили 4-6 невеличких гармат-фальконетів, ядра, порох (Знання.., 3, 1970, 29). Словник української мови в 11 томах