фальш
ФАЛЬШ, і, ор. шю, ж. і у, ор. ем ч.
1. Підробка, обман, шахрайство.
– І я, братику, їду з тобою вчитися! – гордовито, ще з порога, сказав [Василенко] Юркові .. – Одержав папірця без фальші! (М. Стельмах);
Він, Козаков, якого на тактичних навчаннях ніякою силою не вдавалось командирам змусити повзати по-пластунському щиро, без фальшу, тут повз так, ніби це з дитинства було його найулюбленішою справою (О. Гончар);
Не терплять люди фальшу.
2. Удавання, нещирість, лицемірство; облуда.
Вчора мати нарікала, що Ломицький прийшов в гості до їх [них] в піджаку, неначе до міщан, а сьогодні співає зовсім в інший тон і трохи не лає Ломицького за той фрак .. “Що це за знак, що сьогодні на маму напала якась пропасниця фальші?” – подумала молода дівчина (І. Нечуй-Левицький);
У нещадному гарячому круговороті панської Асканії .. все було наскрізь пройняте фальшю, продажністю (О. Гончар);
У вдаваній делікатності супутника він своїм тонким і вразливим сприйняттям безпомилково відчув фальш (С. Журахович);
Бранко зараз же вловив фальш в Олиному манірному вигуку (Ірина Вільде);
// Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість.
В комедії .. накреслив п. Цеглинський .. людину з сильним почуттям своєї особистої гідності і з погордою до всякого фальшу та поверховості (І. Франко);
Пошуки своєї манери не сумісні з манірністю. Адже манірність не тільки туманить зміст, вона несе фальш, неприродність, кокетування словом (з газ.).
3. Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті.
– Мені так хочеться навчитись грати... – Я не відмовляюсь бути вашим навчителем. Але попереджаю: навчитель я вимогливий, – фальші не зношу (С. Добровольський);
// Погано, невміло зіграна роль чи поставлена вистава.
Фальш актора.
Значення в інших словниках
- фальш — фальш іменник жіночого або чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фальш — Підробка, облуда, шахрайство; (у мові) штучність, надуманість, нещирість, лицемірство, кн. удаваність. Словник синонімів Караванського
- фальш — див. фальшивий Словник синонімів Вусика
- фальш — [фал'ш] -ш'і, ор. -ш'у, ж. і -шу, ор. -шеим, м. (на) -ш'і, ч. Орфоепічний словник української мови
- фальш — Підробка, брехня, облуда, шахрайство, див. обман Словник чужослів Павло Штепа
- фальш — -і, ж. і -у, ч. 1》 Підробка, обман, шахрайство. 2》 Удавання, нещирість, лицемірство. || Відсутність природності, правдивості в чому-небудь; надуманість. 3》 Неточність, спотворення звуків, мелодії тощо під час співу, гри на інструменті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фальш — (польс. falsz, від лат. falsus – неправдивий, хибний, помилковий) 1. Обман, підробка. 2. Неприродність, ненатуральність. 3. Нещирість, лукавство. 4. Невірно взята (виконана) нота музичного твору. Словник іншомовних слів Мельничука
- фальш — ЛИЦЕМІ́РСТВО (невідповідність слів, учинків справжнім переконанням, намірам, почуттям), ДВОЛИ́ЧНІСТЬ, ЛИЦЕМІ́РНІСТЬ, ЛУКА́ВІСТЬ, ЛУКА́ВСТВО, ДВОЄДУ́ШНІСТЬ, ФАЛЬШ, КРУТІ́ЙСТВО, НЕЩИ́РІСТЬ (приховування своїх справжніх думок, почуттів, намірів)... Словник синонімів української мови
- фальш — ФАЛЬШ, і, ж. і у, ч. 1. Підробка, обман, шахрайство. — І я, братику, їду з тобою вчитися! — гордовито, ще з порога, сказав [Василенко] Юркові.. — Одержав папірця без фальші!... Словник української мови в 11 томах
- фальш — рос. фальшь (латин. falsus — неправильний, невірний, хибний, помилковий) — 1. Обман, підробка, умисно хибна дія. 2. Неприродність, ненатуральність, нещирість, лукавство. Eкономічна енциклопедія
- фальш — Фальш см. хвальш. Словник української мови Грінченка