1. Словник української мови у 20 томах

фальшувати

ФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. що. Підробляти, фальсифікувати.

– Ви в процесах фальшували свідоцтва (І. Франко).

2. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на інструменті).

Спів не йшов йому доладно. Тому Болотневич визвірився на нього і шепнув сердито: – Не фальшуйте! (Л. Мартович);

// Видавати спотворені звуки, спотворену мелодію.

Що таке? Фальшують струни? Але ж він недавно настроював рояль! (Ю. Мокрієв).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фальшувати — фальшува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. фальшувати — Підробляти, фальсифікувати; (співаючи) тягнути не в тон. Словник синонімів Караванського
  3. фальшувати — див. обманювати Словник синонімів Вусика
  4. фальшувати — -ую, -уєш, недок. 1》 перех. Підробляти, фальсифікувати. 2》 неперех. Спотворювати звуки, тональність, мелодію, ритм і т. ін. (під час співу, гри на музичному інструменті). || Видавати спотворені звуки, спотворену мелодію. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. фальшувати — ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю (СЕ́РЦЕМ), ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИ рідше, ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИ рідше, ДВОЇ́ТИ діал.; ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. фальшувати — ФАЛЬШУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок. 1. перех. Підробляти, фальсифікувати. — Ви в процесах фальшували свідоцтва (Фр., VIII, 1952, 97); Папа Іоанн XXIII, з метою власного збагачення, фальшував християнську релігію... Словник української мови в 11 томах
  7. фальшувати — Фальшувати см. хвальшувати. Словник української мови Грінченка