1. Словник української мови у 20 томах

фауна

ФА́УНА, и, ж.

Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду.

– Фауни тайгової ми ще досконало не знаємо (О. Донченко);

Діти поприносили всі свої юннатівські здобутки, експонати майбутнього клубу: гербарії, засушену і заспиртовану фауну (Ю. Мокрієв);

Спільні дослідження вчених з різних галузей наук переконливо доводять, що рослинний і тваринний світ, відображений у Ведах, це наша українська флора і фауна (з наук. літ.);

// Про сукупність тварин певного типу, класу тощо.

Фауна лісова;

Підводна фауна Антарктиди;

На Україну завезено чимало нових видів мисливської фауни – 55 тисяч особин, які належать до 24 видів ссавців і 6 видів птахів (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фауна — фа́уна іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фауна — ФАУНА – ФЛОРА Фауна. Сукупність тварин, що населяють (або населяли колись) певну територію; тваринний світ. Флора. Сукупність видів рослин, що ростуть (або росли колись) на певній території; рослинний світ. Літературне слововживання
  3. фауна — [фаyна] -ние, д. і м. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. фауна — Тваринництво, звірня Словник чужослів Павло Штепа
  5. фауна — -и, ж. 1》 У давньоримській міфології – богиня лісів, полів, звірів. 2》 Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду. || Про сукупність тварин певного типу, класу тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. фауна — фа́уна (лат. Fauna) 1. У давньоримській міфології богиня лісів, полів, звірів. 2. Сукупність тварин, що склалася історично й населяє (або населяла в давні часи) певну територію. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. фауна — Сукупність видів тварин чи видів визначеної систематизованої групи (напр., ф. метеликів) на певній території (напр., Африки), або геологічного періоду (як-от: ф. мезозойських плазунів); галузь зоології, що займається вивченням та описом ф., називається фауністикою. Універсальний словник-енциклопедія
  8. фауна — ФА́УНА, и, ж. Сформований історично тваринний світ, сукупність усіх видів тварин даної місцевості, країни або певного геологічного періоду. — Фауни тайгової ми ще досконало не знаємо (Донч. Словник української мови в 11 томах