фельдшерський
ФЕ́ЛЬДШЕРСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до фе́льдшер.
Фельдшерські обов'язки;
// Належний фельдшерові.
Фельдшерський халат;
// Пов'язаний із діяльністю фельдшера, його лікувальною практикою.
У селах, розташованих більш як за 10 км від дільничної лікарні або амбулаторії, організовують фельдшерські чи фельдшерсько-акушерські пункти (з навч. літ.);
// Який готує фельдшерів.
– Знаєте, одна моя кузина ходить на фельдшерські курси... (Леся Українка);
Усі [випускники] намірялися роз'їхатися по школах: по фельдшерських, по семінаріях, по технічних (С. Васильченко).
2. у знач. ім. фе́льдшерська, кої, ж. Приміщення для фельдшерів.
У фельдшерській, куди привезли Ганну, її вже чекали старичок-фельдшер у білім халаті і панич Вольдемар (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фельдшерський — фе́льдшерський прикметник Орфографічний словник української мови
- фельдшерський — -а, -е. 1》 Прикм. до фельдшер. Фельдшерські обов'язки. || Належний фельдшерові. Фельдшерський халат. || Пов'язаний з діяльністю фельдшера, його лікувальною практикою. || Який готує фельдшерів. 2》 у знач. ім. фельдшерська, -кої, ж. Приміщення для фельдшерів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фельдшерський — Фе́льдшерський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фельдшерський — ФЕ́ЛЬДШЕРСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до фе́льдшер. Фельдшерські обов’язки; // Належний фельдшерові. Фельдшерський халат; // Пов’язаний з діяльністю фельдшера, його лікувальною практикою. Словник української мови в 11 томах