ферментний
ФЕРМЕ́НТНИЙ, а, е, хім., біол.
Стос. до ферментів (у 1 знач.).
Мечников створив основи ферментної теорії імунітету, вважаючи фагоцитоз за внутрішньоклітинне травлення (з наук. літ.);
// Який відбувається з участю ферментів.
Дослідженнями останніх років установлено ряд особливостей хімічного складу й ферментної активності м'язів при експериментальній м'язовій дистрофії (з наук. літ.);
// Який є ферментом.
Саме ферментні білки – каталізатори всіх реакцій обміну речовин – приводять у рух найскладнішу машину життя (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ферментний — ферме́нтний прикметник Орфографічний словник української мови
- ферментний — [феирментнией] м. (на) -тному/ -т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- ферментний — -а, -е, хім., біол. Стос. до ферменту (у 1 знач.). || Який відбувається з участю ферментів. || Який є ферментом. Ферментні отрути — хімічні сполуки, які при взаємодії з ферментом пригнічують його каталітичну активність. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ферментний — ФЕРМЕ́НТНИЙ, а, е, хім., біол. Стос. до ферменту (у 1 знач.). Мечников створив основи ферментної теорії імунітету, вважаючи фагоцитоз за внутрішньоклітинне травлення (Вибр. праці О. О. Богомольця, 1969, 310); // Який відбувається з участю ферментів. Словник української мови в 11 томах