ферязь

ФЕ́РЯЗЬ, і, ж.

Старовинний верхній народний одяг (чоловічий і жіночий) без коміра й без перехвату в поясі.

Патріарх Никон дав своє патріарше благословення. Ближні бояри туго підперезали ферязі, ладналися виступати (Н. Рибак);

Ярославові забракло повітря в грудях, стало млосно, він підняв руку, щоб розхристати ферязь (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ферязь — фе́рязь іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ферязь — -і, ж. Староруський верхній народний одяг (чоловічий і жіночий) без коміра та без перехвату в поясі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ферязь — ФЕ́РЯЗЬ, і, ж. Староруський верхній народний одяг (чоловічий і жіночий) без коміра й без перехвату в поясі. Патріарх Никон дав своє патріарше благословення. Ближні бояри туго підперезали ферязі, ладналися виступати (Рибак, Переясл. Словник української мови в 11 томах