1. Словник української мови у 20 томах

фицкати

ФИ́ЦКАТИ, аю, аєш, недок., рідко.

Те саме, що брика́ти 1, 4.

Він, закусивши зуби, почав фицкати ногами (І. Франко);

Від самого коня на цій половині [ярмарку] вимагалося небагато: доброї робочої сили, апетиту і всяких таких манер, аби не фицькався чи не гриз за плече нового хазяїна (Ірина Вільде).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фицкати — Фи́цкати: — бити ногами [13] Словник з творів Івана Франка
  2. фицкати — фи́цкати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. фицкати — -аю, -аєш, недок., рідко. Те саме, що брикати 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фицкати — БРИКА́ТИ (про копитних тварин — підкидати зад і задні ноги, а також бити, битися при цьому однією або обома задніми ногами), БРИКА́ТИСЯ, КО́ПАТИ, ХВИЦА́ТИ, ХВИЦА́ТИСЯ, ВИХА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. фицкати — ФИ́ЦКАТИ, аю, аєш, недок., рідко. Те саме, що брика́ти 1, 4. Він, закусивши зуби, почав фицкати ногами (Фр., IV, 1950, 229). Словник української мови в 11 томах