флагман
ФЛА́ГМАН, а, ч.
1. Командувач великого з'єднання бойових кораблів, що має право підняти прапор на кораблі, на якому він перебуває.
Наказ флагмана.
2. Головний корабель (літак), де перебуває командир ескадри, загону, з'єднання кораблів (літаків) або флоту; флагманський корабель (літак).
Прогримів салют з кораблів місту-герою, з флагмана ескадри долинули урочисті звуки (В. Кучер).
3. чого, перен. Про що-небудь велике, головне, провідне серед подібних.
Флагман української науки;
Флагман вітчизняного тепловозобудування.
4. Персональне військове звання осіб вищого командного складу у Військово-Морському Флоті СРСР у 1935–1940 роках (до запровадження адміральських звань).
Флагман флоту 1-го рангу;
Флагман флоту 2-го рангу;
Флагман 1-го рангу.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флагман — фла́гман 1 іменник чоловічого роду корабель фла́гман 2 іменник чоловічого роду, істота адмірал Орфографічний словник української мови
- флагман — -а, ч. 1》 Командувач великого з'єднання бойових кораблів, що має право підняти прапор на кораблі, на якому він перебуває. 2》 Головний (ведучий) корабель (літак), де перебуває командир ескадри, загону, з'єднання кораблів (літаків) або флоту... Великий тлумачний словник сучасної мови
- флагман — фла́гман (голл. vlagman, від vlag – прапор і man – людина) 1. Командир великого з’єднання воєнних кораблів. 2. Корабель, на якому перебуває командир з’єднання. Словник іншомовних слів Мельничука
- флагман — ФЛА́ГМАН, а, ч. 1. Командувач великого з’єднання бойових кораблів, що має право підняти прапор на кораблі, на якому він перебуває. Словник української мови в 11 томах