флакончик

ФЛАКО́НЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до флако́н.

Ми натерли з свіжого березового віника “тютюнового” порошку, насипали його в маленький флакончик з-під духів (Л. Смілянський);

На туалетному столику стояло багато різних флакончиків (П. Колесник).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флакончик — флако́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. флакончик — -а, ч. Зменш.-пестл. до флакон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. флакончик — ФЛАКО́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до флако́н. Ми натерли з свіжого березового віника «тютюнового» порошку, насипали його в маленький флакончик з-під духів (Сміл., Сашко, 1957, 225); На туалетному столику стояло багато різних флакончиків (Кол., Терен.., 1959, 118). Словник української мови в 11 томах