флинта

ФЛИ́НТА, ФЛІ́НТА, и, ж., заст.

1. Різновид рушниці ХVІІІ ст.

Для сильной [сильної] армії своєї... наклали повні гамазеї гвинтівок, фузій без пружин, булдимок, флинт і яничарок (І. Котляревський);

Грошима кожний дістав по тридцять битих талярів. На гурт пішла срібна позолочена упряж, пістолети, флінти, шаблі, матерії, костюми старовинні (Г. Хоткевич);

Показував Яків гостям зброю: ковані сріблом булдимки та флінти, й карабіни прості, пістолі в золотій оправі (Ю. Мушкетик).

2. діал. Неохайна, ледаща дівчина.

З флінти буде погана господиня.