флокс
ФЛОКС, а, ч.
Одно- або багаторічна декоративна рослина з пахучими квітками на вершині стебла, зібраними у велике суцвіття.
Суха липнева теплінь линула у відчинені вікна разом з ароматом розквітлих флоксів і резеди (З. Тулуб);
Між колишніми чернецькими келіями і церковним горбом цвіло поле прив'ялих темно-бузкових флоксів, колір яких гарно пасував до побілених стін (Л. Первомайський).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флокс — флокс іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- флокс — -а, ч. Одно- чи багаторічна декоративна рослина з пахучими квітками на вершині стебла, зібраними у велике суцвіття. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флокс — (від грец. φλόξ – полум’я) рід одно- і багаторічних трав’янистих чи напівкущових рослин родини синюхових. Поширені в Північній Америці, один вид – у Сибіру. Культивують як декоративні. Словник іншомовних слів Мельничука
- флокс — Одно- або багаторічна трав'яниста рослина родини синюхових, походить з Пн. Америки та Сибіру, декоративна; квіти часто смугасті або плямисті, зібрані у великі суцвіття; вирощують для клумб, газонів. Універсальний словник-енциклопедія
- флокс — ФЛОКС, а, ч. Одно— або багаторічна декоративна рослина з пахучими квітками на вершині стебла, зібраними у велике суцвіття. Суха липнева теплінь линула у відчинені вікна разом з ароматом розквітлих флоксів і резеди (Тулуб, Людолови, II, 1957, 396)... Словник української мови в 11 томах