1. Словник української мови у 20 томах

флорентійці

ФЛОРЕНТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. флоренті́єць, і́йця, ч.; флоренті́йка, и, ж.).

Мешканці Флоренції.

Життя дружини великого флорентійця [Данте] було тяжке, зрошене сльозами (М. Рильський).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флорентійці — -ів, мн. (одн. флорентієць, -ійця, ч.; флорентійка, -и, ж.). Мешканці Флоренції. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. флорентійці — ФЛОРЕНТІ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. флоренті́єць, і́йця, ч.; флоренті́йка, и, ж.). Мешканці Флоренції. Життя дружини великого флорентійця [Данте] було тяжке, зрошене сльозами (Рильський, III, 1956, 285). Словник української мови в 11 томах