1. Словник української мови у 20 томах

флот

ФЛОТ, у, ч.

1. Сукупність суден однакового призначення (військового, господарського і т. ін.) або певної належності, району плавання тощо.

Од злості Турн осатанівши, Велів багаття розводить, І військо к берегу привівши, Казав Троянський флот спалить (І. Котляревський);

Військовий флот Війська Запорозького складали виключно чайки, що звалися байдаками (з наук.-попул. літ.);

Родом він із Гур'ївки, приморського рибальського селища, яке, між іншим, славиться тим, що з нього виходить багато першокласних матросів та капітанів на Чорноморський флот (О. Гончар);

Він був важкий і дебелий – цей четвертий Половець, колишній моряк торговельного флоту й контрабандист (Ю. Яновський).

2. Оперативно-стратегічне об'єднання військово-морських сил великих держав, призначене для ведення військових дій.

1905 р. відбулася вирішальна битва між російським і японським флотами біля острова Цусима, яка закінчилася повним розгромом застарілого російського флоту (з навч. літ.);

У Пірл-Харборі на Гаваях японська авіація знищила частину американського флоту 1941 р., що стало початком американо-японської війни (з мови документів);

Поспішно збирає сили Петлюра, якого підтримують галицькі корпуси. На півдні, біля Одеси, – флот союзників, який загрожує з хвилини на хвилину висадити десант (М. Циба).

(1) Пові́тря́ний флот – літальні машини (аероплани, аеростати, дирижаблі і т. ін.), об'єднані у військові одиниці або в групи цивільного призначення; авіація.

Це в небі повітряний флот – літаки!.. (І. Нехода).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флот — флот іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. флот — ФЛОТ – ФЛОТИЛІЯ Флот, -у. 1. Сукупність суден однакового призначення або певного типу, належності, району плавання тощо: торговельний флот, підводний флот, Чорноморський флот. Літературне слововживання
  3. флот — [флот] -ту, м. (на) -т'і, мн. флоти, флоут'іў два флотие Орфоепічний словник української мови
  4. флот — Фльота Словник чужослів Павло Штепа
  5. флот — -у, ч. Сукупність суден однакового призначення або певної належності, району плавання і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. флот — (франц. flotte) 1. Сукупність суден однакового призначення (напр., військово-морський Ф., промисловий Ф., торговельний Ф.). 2. Повітряний Ф. – сукупність літальних апаратів певної держави. До його складу входять літаки, вертольоти тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. флот — 1. тактично-оперативне з'єднання військово-морських сил; 2. сукупність кораблів або суден певного роду, напр., військово-морський ф., торговельний ф., промисловий ф. Універсальний словник-енциклопедія
  8. флот — ФЛОТ (сукупність суден однакового призначення або певної приналежності, району плавання і т. ін.); ФЛОТИЛІЯ (з'єднання військових, промислових, експедиційних або спортивних суден); АРМА́ДА (велике з'єднання військових кораблів). Словник синонімів української мови
  9. флот — ФЛОТ, у, ч. Сукупність суден однакового призначення або певної належності, району плавання і т. ін. Од злості Турн осатанівши, Велів багаття розводить, І військо к берегу привівши, Казав Троянський флот спалить (Котл. Словник української мови в 11 томах
  10. флот — рос. флот 1. Сукупність суден однакового призначення (морський, річковий, військовий, промисловий, риболовний, торговельний). 2. Сукупність літальних апаратів певної держави — літаків, гелікоптерів. Eкономічна енциклопедія
  11. флот — Флот, -ту м. Флотъ. Котл. Ен. ІІ. 29. І флот його з гармат розбили й потопили. К. МБ. II. 121. Словник української мови Грінченка