флотація
ФЛОТА́ЦІЯ, ї, ж., спец.
Відокремлення корисних копалин від порожніх порід; спосіб збагачення руд, що ґрунтується на властивості подрібнених частинок корисних копалин випливати на поверхню рідини з бульбашками повітря і на властивості порожньої породи до осідання.
Принцип добування графіту відомий давно: подрібнення руди на кулькових чи стрижневих млинах до розмірів часточок 0,2–1 міліметр, потім багатоступінчаста флотація в спеціальних машинах, де руда перемішується з сумішшю води, гасу, соснової олії (з наук.-попул. літ.);
Учені та інженери розробляють методи максимального вилучення цінних компонентів із так званих бідних руд. Один із нових методів – іонна флотація (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флотація — флота́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- флотація — -ї, ж., спец. Спосіб розділення дрібних твердих частинок, а також виділення крапель дисперсної фази з емульсій, який ґрунтується на їхній різній змочуваності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флотація — флота́ція (англ. floatation, букв. – плавання) відокремлення корисних копалин від порожніх порід, що грунтується на спливанні частинок корисної копалини на поверхню разом з бульбашками повітря. Словник іншомовних слів Мельничука
- флотація — ФЛОТА́ЦІЯ, ї, ж., спец. Відокремлення корисних копалин від порожніх порід; спосіб збагачення руд... Словник української мови в 11 томах