1. Словник української мови у 20 томах

флюктуючий

ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ див. флукту́ючий.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. флюктуючий — Флюкту́ючий: — той, що коливається [46-2] Словник з творів Івана Франка
  2. флюктуючий — флюкту́ючий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  3. флюктуючий — див. флуктуючий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. флюктуючий — флюкту́ючий (від лат. fluctuo – коливаюсь) хиткий, швидкоплинний, мінливий; ¤ ф-а увага – у психології ковзна увага, що швидко переходить з об’єкта на об’єкт. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. флюктуючий — ФЛЮКТУ́ЮЧИЙ див. флукту́ючий. Словник української мови в 11 томах