флюорит
ФЛЮОРИ́Т, у, ч.
Мінерал із класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний; плавиковий шпат.
– Його [мармур] прикрасили .. кристали піриту, флюориту і червоного залізняку. З цієї краси треба різати богинь і героїв (М. Стельмах).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- флюорит — флюори́т іменник чоловічого роду мінерал Орфографічний словник української мови
- флюорит — (флуорит), -у, ч. Мінерал класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний; плавиковий шпат. Великий тлумачний словник сучасної мови
- флюорит — флюори́т (від лат. fluor – потік, течія) мінерал класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний, прозорий. Використовують в оптиці, металургії, хімічній промисловості. Словник іншомовних слів Мельничука
- флюорит — Мінерал класу фторидів; жовтуватий, зеленуватий, фіолетовий; властива флуоресценція; використовується у хіміч., керамічній промисловості, в металургії та оптиці; в Україні ф. трапляється у Приазов'ї, на Поділлі, у Донбасі. Універсальний словник-енциклопедія
- флюорит — ФЛЮОРИ́Т, у, ч. Мінерал з класу фторидів, жовтий, фіолетовий, зелений, іноді безбарвний; плавиковий шпат. — Його [мармур] прикрасили .. кристали піриту, флюориту і червоного залізняку. З цієї краси треба різати богинь і героїв (Стельмах, II, 1962, 56). Словник української мови в 11 томах