фокусування

ФОКУСУВА́ННЯ, я, с., спец.

Дія за знач. фокусува́ти.

Магнітне поле спеціальної конфігурації має властивість повертати [атомні] частинки до заздалегідь розрахованої орбіти, тобто магнітне поле фокусує їх. Чим сильніше фокусування, тим вужчим пучком рухаються частинки (з наук.-попул. літ.);

При фотографуванні загального нічного вигляду міста рекомендується поділяти видержку на дві частини. Першу, більшу частину видержки, роблять при максимально різкому фокусуванні (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фокусування — фокусува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. фокусування — -я, с., спец. Дія за знач. фокусувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фокусування — фокусува́ння 1. Збирання променів у фокусі (1) оптичної системи. 2. Наведення зображення на різкість при фото- або кінозніманні тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. фокусування — ФОКУСУВА́ННЯ, я, с., спец. Дія за знач. фокусува́ти. Магнітне поле спеціальної конфігурації має властивість повертати [атомні] частинки до заздалегідь розрахованої орбіти, тобто магнітне поле фокусує їх. Словник української мови в 11 томах