формула

ФО́РМУЛА, и, ж.

1. Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку.

– Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? Загадка, правда? А ти, Ніно, спробуй сама себе розгадати. Як у тебе, любов до слова – глибока? Знаєш, така, щоб усю душу в полон узяла!.. Формула тут проста: любов і двожильна праця (О. Донченко);

Загальновідомою є формула: для того щоб подовжити життя, треба навчитися не скорочувати його (з наук.-попул. літ.);

// Стислий, точний словесний вислів, визначення чого-небудь.

“Лиш боротись – значить жить” – життєва формула, творче кредо Івана Франка (з газ.);

Засвоєння набору мовних формул, властивих певній сфері, є необхідною умовою успішної діяльності людини в цій сфері (з навч. літ.);

// Встановлений, незмінний текст чого-небудь; усталена стереотипна форма викладу, формулювання чого-небудь.

Комісар похилився над папером і, розмахнувшися, написав титул, нумер і вступну формулу протоколу (І. Франко);

Кожна сфера людської діяльності має свій набір мовних формул – своєрідних штампів, кліше, вживання яких більш-менш обов'язкове в певних ситуаціях (з навч. літ.);

// Усталені, поширені в межах певної території чи соціального кола короткі побутові висловлювання (вітання, побажання, заклинання тощо).

– Спаси тебе Христос, – відповів він, прикриваючи звичною формулою глибоке зворушення (З. Тулуб);

Йому подобається, що сі люди [гуцули] завжди так ґречно одне до одного говорять, таке у них багатство всяких формул ввічливості й то загального, щоденного вжитку (Г. Хоткевич);

У всіх творах Квітки, особливо в повісті “Маруся”, часто трапляються народно-розмовні формули – заклинання чи побажання (з наук. літ.).

2. Виражене буквами, цифрами, знаками умовне позначення відношення будь-яких величин, елементів і т. ін.

На певному ступені розвитку товарного виробництва гроші перетворюються в капітал. Формулою товарного обігу було: Т (товар) – Г (гроші) – Т(товар), тобто продаж одного товару для купівлі іншого (з наук. літ.);

// мат. Вираження відношення між величинами, записане за допомогою математичних знаків.

Задоволений собою, я думав про перший урок, повторював алгебраїчну формулу квадрата суми двох чисел (О. Десняк);

Для обчислення інтегралів користуються однією з формул для чисельного інтегрування, як правило, найпростішою з них “формулою прямокутників” (з наук. літ.);

Як фанатик-експериментатор, лежачи десь між гарячим камінням, виводив [Брянський] якісь додаткові формули для стрільби знизу вверх і інші – для стрільби зверху вниз (О. Гончар);

Серед хитрих багатоповерхових формул і обчислень в книжках були вміщені портрети корифеїв науки (Д. Ткач);

// хім. Вираження якісного і кількісного складу молекули речовини, записане хімічними знаками і коефіцієнтами.

За допомогою хімічних знаків можна скласти хімічні формули (з навч. літ.);

– Рідина, яку ви бачите в водозборах, – не проста вода. Це насичений хімічний розчин. Формула розчину – мій секрет (Ю. Смолич).

(1) Фо́рмула вві́чливості – вираження шани і відданості автора адресату в кінці листа.

Отець Кралевич з охотою слухає всі оті гречності. Йому подобається, що сі люди завжди так гречно одне до одного говорять, така у них обильність [рясність] всяких формул ввічливості (Г. Хоткевич);

При написанні ділового листа особлива увага приділяється чіткості надрукованого текста, грамотності та культурі спілкування (маються на увазі встановлені формули ввічливості) (з навч. літ.).

△ (2) Пропозиці́йна фо́рмула – вираз, побудований на пропозиційних змінних за допомогою пропозиційних зв”язок за певними правилами;

(3) Хімі́чні фо́рмули – позначення атомного складу і будови речовин хімічними символами та чисельними індексами.

На основі мхімічних формул можна обчислити молекулярну масу речовин (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. формула — фо́рмула іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. формула — (словесна) вислів, вираз; (математична) буквовий <�літерний> вираз; (закону) формульовання, сов. формулювання. Словник синонімів Караванського
  3. формула — [формула] -лие, д. і м. -л'і Орфоепічний словник української мови
  4. формула — -и, ж. 1》 Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. || Стислий, точний словесний вислів, визначення чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. формула — фо́рмула (лат. formula – образ, вид, форма) 1. Будь-яке означення, виражене стисло. 2. Сукупність величин, виражених числами та буквами і зв’язаних між собою за допомогою математичних знаків. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. формула — ВИ́ЗНАЧЕННЯ (вислів, у якому розкривається основний зміст чого-небудь, його істотні ознаки, сформульоване положення), ДЕФІНІ́ЦІЯ книжн., ФОРМУЛЮВА́ННЯ, ФО́РМУЛА. Визначення мови як найважливішого засобу людських стосунків.. Словник синонімів української мови
  7. формула — Фо́рмула, -ли; фо́рмули, -мул Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. формула — ФО́РМУЛА, и, ж. 1. Загальне коротке визначення якогось положення, відношення, закону і т. ін., яке можна застосувати до відповідного конкретного випадку. — Ну, Марійко, чи вийде з моєї дочки письменниця? Загадка, правда?... Словник української мови в 11 томах