фосфід
ФОСФІ́Д, ФОСФІ́Т, у, ч., хім.
Речовина, яка становить сполуку фосфору з металом.
Для винищення водяного щура розкопують його нори і кладуть в них принади з дрібних шматочків картоплі, буряків, моркви і капусти, отруєних фосфідом цинку (з наук. літ.);
Фосфіди легко розкладаються водою (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фосфід — фосфі́д іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фосфід — -у, ч. Речовина, яка становить собою сполуку фосфору з металом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фосфід — ФОСФІ́Д, у, ч. Речовина, яка становить собою сполуку фосфору з металом. Для винищення водяного щура розкопують його нори і кладуть в них принади з дрібних шматочків картоплі, буряків, моркви і капусти, отруєних фосфідом цинку (Сад. і ягідн., 1957, 323). Словник української мови в 11 томах