фотографувати
ФОТОГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., кого, що.
1. За допомогою фотографічного апарата діставати зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі (плівці, пластинці).
Скінчивши фотографувати, він елегантно шаркнув черевиками й кинувся подавати Юлі пальто (О. Донченко);
І в аматорських гуртках Палацу піонерів, і вдома Валя споруджував двигунці, майстрував іграшкові електропоїзди, фотографував саморобним апаратом ровесників-шибайголів з усього Подолу (О. Гончар);
// перен. З дуже великою точністю відтворювати, копіювати кого-, що-небудь (у художній творчості).
2. спец. Спостерігати і хронометровано фіксувати які-небудь дії, прийоми роботи, процеси і т. ін. з метою дослідження.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фотографувати — фотографува́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- фотографувати — Робити фотографію, жм. знімати, г. світити. Словник синонімів Караванського
- фотографувати — Світлити, вислітлювати, висвітлити, повисвітлювати, насвітлювати, насвітлити, понасвітлювати, посвітлювати, посвітлити, усвітлювати, усвітлити, повсвітлювати Словник чужослів Павло Штепа
- фотографувати — -ую, -уєш, недок., перех. 1》 За допомогою фотографічного апарата діставати зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі (плівці, пластинці). || перен. З дуже великою точністю відтворювати, копіювати кого-, що-небудь (у художній творчості). Великий тлумачний словник сучасної мови
- фотографувати — ФОТОГРАФУВА́ТИ, ЗНІМА́ТИ розм., ЗДІЙМА́ТИ розм. — Док.: сфотографува́ти, зняти, здійня́ти. А як фотографували сівбу буряків, то Ганна Денисівна покликала Казика: — Ви й його зніміть! Він у мене роботяща людина (Остап Вишня); Фотя з Мишею.. Словник синонімів української мови
- фотографувати — Фотографува́ти, -фу́ю, -фу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фотографувати — ФОТОГРАФУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., перех. 1. За допомогою фотографічного апарата діставати зображення кого-, чого-небудь на світлочутливому матеріалі (плівці, пластинці). Словник української мови в 11 томах