фототипія
ФОТОТИ́ПІЯ, ї, ж., полігр.
1. Вид плоского друку з скляної або металевої пластинки, покритої світлочутливим желатиновим шаром, на яку фотографічним способом наноситься відтворюване зображення.
Для фототипії застосовують плоскодрукарські і ротаційні машини (з навч. літ.);
Згадану тут поштову листівку 1902 року було виготовлено, судячи з усього, німецькою “Фототипією Шерера, Набхольца°” в Москві (з газ.).
2. Відбиток, одержаний таким способом.
Темна фототепія.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фототипія — фототи́пія іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фототипія — -ї, ж., полігр. 1》 Вид плоского друку зі скляної або металевої пластинки, покритої світлочутливим желатиновим шаром, на яку фотографічним способом наноситься відтворюване зображення. 2》 Відбиток, одержаний таким способом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фототипія — фототи́пія (від фото... і ...типія) 1. Різновид плоского друку з скляної або металевої пластинки, на яку фотографічним способом наносять відтворюване зображення. 2. Відбиток з такої пластинки. Словник іншомовних слів Мельничука
- фототипія — Один із різновидів плоского друку. Універсальний словник-енциклопедія
- фототипія — Фототи́пія, -пії, -пією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фототипія — ФОТОТИ́ПІЯ, ї, ж., друк. 1. Вид плоского друку з скляної або металевої пластинки, покритої світлочутливим желатиновим шаром, на яку фотографічним способом наноситься відтворюване зображення. 2. Відбиток, одержаний таким способом. Словник української мови в 11 томах