фрайтер

ФРА́ЙТЕР, а, ч., заст., діал.

Єфрейтор.

Поніс я свій лист до одного фрайтера, що знав читати. – Ану, – кажу, – фрайтер, прочитайте мені оцей лист, будьте такі добрі! (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрайтер — Фра́йтер: — єфрейтор [46-1;46-2] — єфрейтор, найнижче звання в австрійському війську [IV] Словник з творів Івана Франка
  2. фрайтер — Фрайтер, -ра м. Єфрейторъ. Желех. Фрайтер, прочитайте мені лист. Федьк. Словник української мови Грінченка