франкомовний

ФРАНКОМО́ВНИЙ, а, е.

1. Який має французьку мову як державну (звичайно про країни Африки – колишні французькі і бельгійські колонії).

Відомими виданнями були англомовна “Encyclopedia Britanica” та франкомовна енциклопедія “Laroue” (з навч. літ.);

Франкомовна країна.

2. Який є носієм французької мови в країні з двома або кількома державними мовами або розмовним населенням.

Франкомовні канадці.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франкомовний — франкомо́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. франкомовний — -а, -е. Який розмовляє французькою мовою; такий, де французька мова є державною. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. франкомовний — ФРАНКОМО́ВНИЙ, а, е. Який має французьку мову як державну (звичайно про країни Африки — колишні французькі і бельгійські колонії). Словник української мови в 11 томах