1. Словник української мови у 20 томах

франт

ФРАНТ, а, ч.

1. Той, хто модно й ошатно одягається; фат; ферт,чепурун.

Наприкінці середніх віків панчохи швидко стали модними. Франти носили панчохи яскравих кольорів, причому різних на кожній нозі (з наук.-попул. літ.);

// ірон.

Але найбільшим франтом був один: він мав розкішну сукняну козацьку свиту, шаблю на свиті й пістоль, а під свитою – голе тіло й голі ноги (Ю. Яновський).

2. Мандрівний актор-потішник, який виступав в театрах Правобережної України у кінці 16–18 ст.

Вистава франтів.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. франт — франт іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. франт — Дженджик, джиґун, джегер, чепурій, чепурун, хупавець, дженджелуха, дженджеруха, джиджулуха, джиджуруха, чепурка, чепуруха, чепурунька, чепурунонька, хупавка, хупавонька, див. елегантний, ізяіцний, красивий, стиляга, фат, фертик, нарядний, піжон Словник чужослів Павло Штепа
  3. франт — (-а) ч.; крим. Свідок. БСРЖ, 632; СЖЗ, 107; ЯБМ, 2, 475. Словник жарґонної лексики української мови
  4. франт — -а, ч. Той, хто модно й вишукано одягається; чепурун. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. франт — (польс. frant) підкреслено модно одягнений чоловік, чепурун. Від чеського власного імені Франтішек. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. франт — ФРАНТ (той, хто модно й ошатно одягається), ЧЕПУРУ́Н, ДЖЕ́НДЖИК розм., ФАТ розм., ХВИ́НТИК розм., ФЕРТ зневажл., ФЕ́РТИК зневажл., ХЛЮСТ зневажл. (той, хто надає одягу надзвичайного значення; пуста, легковажна людина); ДЕ́НДІ заст. Словник синонімів української мови
  7. франт — ФРАНТ, а, ч. Той, хто модно й нарядно одягається; чепурун. Наприкінці середніх віків панчохи швидко стали модними. Франти носили панчохи яскравих кольорів, причому різних на кожній нозі (Наука.., 3, 1967, 51); // ірон. Словник української мови в 11 томах