фрахтівник
ФРАХТІВНИ́К, а́, ч.
Особа чи організація, що фрахтує судно.
За договором чартеру (фрахтування) одна сторона (фрахтівник) зобов'язується надати другій стороні (фрахтувальникові) за плату всю або частину місткості в одному чи кількох транспортних засобах на один або кілька рейсів для перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти або з іншою метою (з мови документів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрахтівник — фрахтівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фрахтівник — -а, ч. Особа чи організація, що фрахтує судно. Фрахтувальник і фрахтівник — особи, що уклали між собою договір фрахтування судна (чартер). Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрахтівник — ФРАХТІВНИ́К, а́, ч. Особа чи організація, що фрахтує судно. Словник української мови в 11 томах
- фрахтівник — рос. фрахтовщик одна зі сторін договору фрахтування, яка бере на себе зобов'язання здійснити перевезення вантажів морським чи авіаційним транспортом за відповідну, зазначену угодою. винагороду у порт призначення на умовах надання для цього всього судна, його частини або окремих приміщень. Eкономічна енциклопедія