фрика

ФРИ́КА, и, ж., діал.

Насильство, примушування.

Я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тільки не вдію (Сл. Б. Грінченка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фрика — -и, ж., зах. Присилування. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. фрика — Фри́ка, -ки ж. Насиліе, принужденіе. Яв я його по добру голубити, бо знав, що фрикою з ним і тілько не вдію. Федьк. Словник української мови Грінченка