фрондер
ФРОНДЕ́Р, а, ч.
1. Учасник фронди (у 1 знач.).
2. перен., книжн. Той, хто фрондує, виражає незадоволення ким-, чим-небудь; невдоволена, незгідлива людина.
Чудний дивак, фрондер завзятий і дуелянт, що ворогів йому набридло гамувати, за стіл він у задумі сів... (М. Терещенко);
Єльцин був єдиним справжнім важкоатлетом на російській політичній сцені, що саме його не просто поважали, але ще й побоювалися, що саме з його волі присягали Путіну, що навіть найвідчайдушніші фрондери з регіональних баронів могли обрушуватися з критикою на президентське оточення, але не на самого Єльцина (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фрондер — фронде́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- фрондер — -а, ч. 1》 Учасник фронди (у 1 знач.). 2》 перен., книжн. Той, хто фрондує, виражає невдоволення ким-, чим-небудь; невдоволена, нелагідна людина. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фрондер — фронде́р (франц. frondeur) 1. Учасник фронди. 2. Невдоволена, нелагідна людина. Словник іншомовних слів Мельничука
- фрондер — ОПОЗИЦІОНЕ́Р (той, хто протидіє, чинить опір кому-, чому-небудь або протиставляє свої погляди, дії тощо іншим поглядам, діям і т. ін.), ФРОНДЕ́Р книжн., ОПОЗИЦІОНІ́СТ заст. Челканов сердечно обійняв старика, свого запеклого опозиціонера (І. Словник синонімів української мови
- фрондер — ФРОНДЕ́Р, а, ч. 1. Учасник фронди (у 1 знач.). 2. перен., книжн. Той, хто фрондує, виражає незадоволення ким-, чим-небудь; невдоволена, нелагідна людина. Чудний дивак, фрондер завзятий і дуелянт, що ворогів йому набридло гамувати, за стіл він у задумі сів… (Тер., Серце.., 1962, 20). Словник української мови в 11 томах