фрукти

ФРУ́КТИ, ів, мн. (одн. фрукт, а, ч.).

1. Їстівні плоди деяких дерев і кущових рослин.

Прислужниці арабки, туркені, негритянки й українки розносять кофе, фрукти й шербети (І. Нечуй-Левицький);

Карташов узяв від отця Христофора .. фрукт, вкусив його і вмить аж перекосився (О. Довженко);

– Я сиджу за столом, бокали переді мною, фрукти: виноград, ананаси... (А. Шиян);

Зберігати сухі фрукти слід у щільно закритих ящиках або в мішках з паперу чи щільної тканини (з наук. літ.).

2. одн., перен., зневажл. Про людину з негативними рисами, тип; суб'єкт.

[Удівітельний:] Я можу піти, щоб ваші делікатні нерви заспокоїлись. (Вийшов) [Мирон:] От фрукт!.. (О. Корнійчук).