фряги

ФРЯ́ГИ, ів, мн.

Літописний народ.

Отож прийшли вороги на отців наших на півдні, і втратили (отці) Сківську землю на побережжі морському і степи, і потяглися ті на північ, і зустрілися з фрягами, які надали свою поміч на ворогів. (з переказу);

Тут муж роду Білояра пішов на той бік Рая-ріки і попередив там китайців (сіньсте), які йшли до фрягів, що гуни на острові своєму очікують купців, щоб обібрати (з переказу).