фугато
ФУГА́ТО, невідм., с.
Епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги, що становить частину сонати або симфонії, інколи – самостійну п'єсу.
Серед багатьох мелодій короткого дихання в Лисенка можна назвати тему фіналу кантати “Радуйся, ниво неполитая”, побудовану на інтонаціях веснянок і майстерно розроблену у формі фугато (початок фіналу) (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фугато — фуга́то іменник середнього роду епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги; інколи – самостійна п'єса Орфографічний словник української мови
- фугато — (іт. fugato — подібне до фуги) — частина музичного твору, написаного за зразком експозиції фуги з епізодичним використанням простої імітації. Ф. часто є епізодом музичного твору гомофонного складу (напр. Словник-довідник музичних термінів
- фугато — невідм., с. Епізод у музичному творі, побудований у стилі фуги; є частиною сонати або симфонії, інколи – самостійна п'єса. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фугато — фуга́то (італ. fugato) епізод у музичному творі, побудований в стилі фуги; інколи – самостійна п’єса. Словник іншомовних слів Мельничука
- фугато — ФУГА́ТО, невідм., с. Епізод у музичному творі, побудований в стилі фуги; є частиною сонати або симфонії, інколи — самостійна п’єса. Словник української мови в 11 томах