фуляр
ФУЛЯ́Р, у, ч.
1. Легка м'яка шовкова тканина з полотняним переплетінням.
Нальотова була одягнута, як завжди, легко і акуратно, в сіро-зелену сукню з фуляру, виробленного оборкою з тієї ж матерії (із журн.).
2. заст. Головна, шийна або носова хустка з такої тканини.
Він спітнів і знову витягнув червоний фуляр, щоб витерти ним масне обличчя (О. Полторацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фуляр — фуля́р іменник чоловічого роду тканина Орфографічний словник української мови
- фуляр — -у, ч. 1》 Легка м'яка шовкова тканина з полотняним переплетінням. 2》 заст. Головна, шийна або носова хустка з такої тканини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фуляр — фуля́р (франц. foulard, від fouler – топтати, валяти) 1. Тонка шовкова тканина полотняного переплетення. 2. Сорт ситцю. 3. Шовкова шийна чи носова хустка. Словник іншомовних слів Мельничука
- фуляр — Тонка, делікатна шовкова тканина полотняного переплетення, яка від XIX ст. використовувалася на жіночі плаття, білизну, шарфи (шалі); хустка з ф. характерна для міської моди доби бідермайєру. Універсальний словник-енциклопедія
- фуляр — Фуля́р, -ля́ру; -ля́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- фуляр — ФУЛЯ́Р, у, ч. 1. Легка м’яка шовкова тканина з полотняним переплетінням. 2. заст. Головна, шийна або носова хустка з такої тканини. Він спітнів і знову витягнув червоний фуляр, щоб витерти ним масне обличчя (Полт., Повість.., 1960, 133). Словник української мови в 11 томах