фургончик

ФУРГО́НЧИК, а, ч.

Зменш. до фурго́н.

На конференцію поетів журналіст [Майкі Сворд] прибув редакційним фургончиком, в кузові якого містилась лабораторія, а біля керма – радіотелефон для термінових репортажів (В. Коротич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фургончик — фурго́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. фургончик — -а, ч. Зменш. до фургон. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фургончик — ФУРГО́НЧИК, а, ч. Зменш. до фурго́н. Словник української мови в 11 томах