1. Словник української мови у 20 томах

фурманувати

ФУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко.

Те саме, що візникува́ти.

Гриць за яку тільки роботу не брався: і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець);

Бобилі могли крамарювати, фурманувати, чумакувати, промишляти, могли навіть бути значними громадськими діячами (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фурманувати — фурманува́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. фурманувати — -ую, -уєш, недок., заст. Візникувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. фурманувати — ВІЗНИКУВА́ТИ (бути візником), ХУРМАНУВА́ТИ заст., ФУРМАНУВА́ТИ заст., ФІРМА́НИТИ діал. Басаргін — візник-професіонал, візникує з дитинства (В. Гжицький); Гриць.. і майстрував, і бондарював, і фурманував (С. Чорнобривець). Словник синонімів української мови
  4. фурманувати — Фурманува́ти і хурманува́ти, -ну́ю, -ну́єш х[ф]урманува́ти, -ну́ю, -ну́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фурманувати — ФУРМАНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., заст. Візникувати. Гриць за яку тільки роботу не брався: і майстрував, і бондарював, і фурманував (Чорн., Визвол. Словник української мови в 11 томах