фуфайка
ФУФА́ЙКА, и, ж.
1. заст. Тепла плетена, вовняна або байкова сорочка чи безрукавка.
Фуфайки ж, сплетеної Раїсою, він не мав права скидати цілу зиму (М. Коцюбинський);
Гвоздін, Буянов, Пєтушков .. В їдальні на ніч полягали, А на долівці, у кутку – Тріке в фуфайці й ковпаку (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);
Під сорочками ж на голому тілі вони носили бруднющі фуфайки, повні нужі (Ю. Яновський).
2. Стьобана куртка на ваті, ватник, стьобанка.
Явдоха перехрестилась, ватяну фуфайку на плечі – і з хати (Григорій Тютюнник);
Бульдозеристи .. й тут на фотографіях, веселі, безшабашні, а одягнуті ще по-зимньому чи по-весняному – в фуфайках (О. Гончар);
Товстим його робила велика фуфайка, туго підперезана ременем (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фуфайка — фуфа́йка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- фуфайка — див. ТІЛОГРІЙКА; куфайка. Словник синонімів Караванського
- фуфайка — [фуфайка] -йкие, д. і м. -йц'і, р. мн. -йок Орфоепічний словник української мови
- фуфайка — Теплячок, теплячка Словник чужослів Павло Штепа
- фуфайка — -и, ж. 1》 Тепла плетена, вовняна чи байкова сорочка. 2》 Стьобана куртка на ваті. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фуфайка — ВА́ТНИК (півпальто або куртка, стьобані на ваті), ВА́ТЯНКА, ВА́ТЯНИК, ТІЛОГРІ́ЙКА, КУФА́ЙКА розм., ФУФА́ЙКА розм., СТЬО́БАНКА розм. Холод забирався під стьобаний ватник (Д. Ткач); Якийсь кремезний чолов'яга.. сидів під стіною в солдатській ватянці (А. Словник синонімів української мови
- фуфайка — ФУФА́ЙКА, и, ж. 1. Тепла плетена, вовняна або байкова сорочка чи безрукавка. Фуфайки ж, сплетеної Раїсою, він не мав права скидати цілу зиму (Коцюб., І, 1955, 329); Гвоздін, Буянов, Пєтушков .. Словник української мови в 11 томах