фіалково
ФІА́ЛКО́ВО.
Присл. до фіа́лковий 2.
Розцвітала вода фіалково, коли ранком погожим, ясним .. над рікою зустрілася з ним... (І. Гончаренко);
// у знач. пред.
Димно Ніч над дахами громадиться. В теплому небі Так по-весняному високо, так фіалково! (В. Мисик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фіалково — фіа́лко́во прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- фіалково — Присл. до фіалковий 2). || у знач. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фіалково — ФІА́ЛКО́ВО. Присл. до фіа́лко́вий 2. Розцвітала вода фіалкова, коли ранком погожим, ясним.. над рікою зустрілася з ним… (Гонч., Вибр., 1959, 95); // у знач. присудк. сл. Димно Ніч над дахами громадиться. В теплому небі Так по-весняному високо, так фіалково! (Мисик, Біля криниці, 1967, 25). Словник української мови в 11 томах