1. Словник української мови у 20 томах

фібриляція

ФІБРИЛЯ́ЦІЯ, ї, ж., мед.

Швидкі скорочення окремих м'язових волокон шлуночків серця або передсердь, що виникають унаслідок тяжких порушень ритму роботи серця.

За даними Рочестерського дослідження, яке проводилось з 1975 по 1989 р., летальність у разі інсульту пов'язана з віком хворих і наявністю кардіальної патології: пороки серця, фібриляція передсердь (з наук. літ.);

Застосування тріметазідіну дозволяє зменшити частоту розвитку ускладнень інфаркту міокарда, особливо фібриляцій шлуночків (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фібриляція — фібриля́ція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. фібриляція — -ї, ж. Швидкі, хаотичні, розрізнені скорочення м'язових волокон, які не зливаються в загальне скорочення м'яза. || Безладне, неритмічне скорочення серця. Великий тлумачний словник сучасної мови