1. Словник української мови у 20 томах

фізик

ФІ́ЗИК, а, ч.

Фахівець із фізики.

На основі робіт наших фізиків спорудили один із найбільших у світі лінійних прискорювачів електронів (з наук.-попул. літ.);

// Учитель фізики.

– Я в захопленні від сьомого! – збуджено ходить по вчительській Мартин Петрович, фізик (М. Зарудний);

Фізик жив неподалеку в маленькому власному флігелі, що заховався за кущі бузку. (Б. Антоненко-Давидович).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. фізик — Фі́зик: — тут: повітовий лікар [20] Словник з творів Івана Франка
  2. фізик — фі́зик іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  3. фізик — -а, ч. Фахівець із фізики. Фізик-атомник. || Учитель фізики. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. фізик — Фі́зик, -ка; -зики, -ків Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. фізик — ФІ́ЗИК, а, ч. Фахівець із фізики. На основі робіт наших фізиків споруджується один із найбільших у світі лінійних прискорювачів електронів (Наука.., 3, 1960, 2); // Учитель фізики. — Я в захопленні від сьомого! — збуджено ходить по вчительській Мартин Петрович, фізик (Зар., Світло, 1961, 28). Словник української мови в 11 томах