фізіогноміка
ФІЗІОГНО́МІКА, и, ж.
Вчення про вираження людини в рисах обличчя та формах тіла; у широкому значенні – мистецтво тлумачення зовнішнього вигляду спостережуваних явищ, вчення про виразні фрми якої-небудь дійсності.
З фізіогномікою пов'язані античні теорії про залежність тілесного та психічного складу індивіда й народу від умов клімату (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фізіогноміка — -и, ж. 1》 Вчення про вираження людини в рисах обличчя та формах тіла. 2》 Мистецтво тлумачення зовнішнього вигляду явищ, що спостерігаються, вчення про виразні форми якої-небудь сфери дійсності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фізіогноміка — Фізіогно́міка, -ки, -ці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)