філолог
ФІЛО́ЛОГ, а, ч.
Фахівець із філології.
Заховання фонетичної краси нашої мови я вважаю справою особливо важною не для спеціалістів філологів, а для всіх, хто говорить і пише вкраїнською мовою (В. Самійленко);
І був один куток... Де вчений Арістарх, філолог і естет, Для поколінь нових, на глум зухвалій моді, Заглиблювався в текст Гомерових рапсодій (М. Зеров);
// розм. Студент філологічного факультету у вищому навчальному закладі.
Збились [у коридорі] історики, філологи, географи. Кожен почуває себе так, як перед здачею важкого, найтруднішого екзамену (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- філолог — філо́лог іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- філолог — Мовознавець, лінґвіст; (знавець лексики) лексиколог, (знавець діялектів) діялектолог; (словникар) лексикограф; ЖМ. студент на відділі філології. Словник синонімів Караванського
- філолог — Мовознавець Словник чужослів Павло Штепа
- філолог — -а, ч. Фахівець із філології. || розм. Студент філологічного факультету у вищому навчальному закладі. Великий тлумачний словник сучасної мови
- філолог — ФІЛО́ЛОГ, СЛОВЕ́СНИК. — Вона молодець. Універсал. На тому тижні заміняла математика, тепер фізика, хоч сама філолог (В. Кучер); Без знання мови не можна стати високоосвіченою людиною, не лише фахівцем-словесником, а й інженером, агрономом, біохіміком (з журналу). Словник синонімів української мови
- філолог — Філо́лог, -га; -логи, -гів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- філолог — ФІЛО́ЛОГ, а, ч. Фахівець із філології. Заховання фонетичної краси нашої мови я вважаю справою особливо важною не для спеціалістів філологів, а для всіх, хто говорить і пише вкраїнською мовою (Сам. Словник української мови в 11 томах