фільєр
ФІЛЬЄ́Р, а, ч.
1. У прядильній машині пристрій у вигляді ковпачка або диска з отворами для одержання штучних ниток і штапельних волокон.
Прядильні фільєри;
// перев. мн. Про отвори в такому пристрої.
Витікаючи через найтонші отвори – фільєри, вона [синтетична рідина] полімеризується, твердіє і перетворюється на еластичну й міцну нитку (з наук.-попул. літ.).
2. Металева або з іншого матеріалу платівка з каліброваними отворами для протягування, шліфування дроту.
Алмазний фільєр, хімічно закріплений у металевій матриці (припій, що містить титан), може лудити й калібрувати дріт більш як півроку (з наук.-попул. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- фільєр — фільє́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- фільєр — -а, ч. 1》 У прядильній машині – пристрій у вигляді ковпачка або диска з отворами для одержання штучних ниток і штапельних волокон. Прядильні фільєри. || перев. мн. Про отвори в такому пристрої. 2》 Металева або з іншого матеріалу платівка з каліброваними отворами для протягування, шліфування дроту. Великий тлумачний словник сучасної мови
- фільєр — фільє́р (франц. filière, від filer – волочити) інструмент (волока з каліброваним отвором) волочильних станів, крізь який протягують дріт, прутки, труби тощо. Словник іншомовних слів Мельничука
- фільєр — ФІЛЬЄ́Р, а, ч. 1. У прядильній машині пристрій у вигляді ковпачка або диска з отворами для одержання штучних ниток і штапельних волокон. Прядильні фільєри; // перев. мн. Про отвори в такому пристрої. Словник української мови в 11 томах